Арніка гірська

Російська назва — арника горная.
Багаторічна трав'яниста рослина1 з родини кошикоцвітих. Має товсте кореневище, від якого відгалужується багато корінців, пряме стебло заввишки 20—60 см. На ньому 1—2 пари супротивних дрібних листків, нижні— зближені в основі розеткою. Цвіте у червні-липні. Квітки у великих кошичках, оранжево-жовті.
Арніка — гірська рослина. Росте на відкритих місцях — лісових галявинах, полонинах, починаючи з 500 м над рівнем моря й вище.Дужс густі її зарості в Карпатах (Чорногора, Бескид, Гуцульські Альпи).

Для виготовлення ліків використовують квітки арніки з квітколожем та. обгорткою. Збирають їх разом із квітколожем (зрізуючи біля самої основи) погожої днини після того, як опаде роса; тут же й сушать, уникаючи попадання сонячних променів. Найкраще робити це в печі або в сушарнях при температурі 55—60°С. Запах арніки — слабкоароматний, на смак вона гостро-гіркувата.                                   .               ■
Сухі квіткові кошики рослини містять ефірну олію, барвні речовини — арніцин, лютеїн; жир, смолу, віск, камедь, вуглеводи, аскорбінову кислоту (близько 21 мг %), фруктозу, сахарозу, декстрозу, дубильні речовини, білки, а також флавоноїди (астрагалін, ізокверцитрин) та по ліфенолові сполуки  (цинарин — 0,05%, кофейну кислоту).
В кореневищах і коренях є до 1,5 % ефірної олії, сірчані сполуки, дубильні речовини, інулін, віск, смоли, арніцин та органічні кислоти — ізомасляна, мурашина, ангелікова. Рослина отруйна.
Д. А. Аксельрод, Г. К- Ніконов та А. Д. Турова (1967) встановили, що препарати квіток арніки гірської впливають тонізуюче і стимулююче на центральну нервову систему, а у великих дозах діють на організм за-пюкійливо. Препарати, виготовлені з коренів рослини, збільшують амплітуду серцевих скорочень, розширюють вінцеві судини, поліпшують живлення серцевого м'яза.
С.А.Томілін (1959) відзначає, що квітки арніки мають властивість шижувати рефлекторну збудливість кори великого й продовгуватого мозку, розширювати мозкові судини. Тому квітки застосовують після мозкових крововиливів з метою швидшого відновлення функціонального стану центральної нервової системи.
В акушереько-гінекологічній практиці арніка гірська відома як кро-шіспинний засіб при маткових кровотечах після пологів, застосовується при запаленні яєчників', запальних захворюваннях після викидня.
Фармакологічній дії препаратів арніки гірської присвячено багато праць, проте ще й досі не виявлені всі аспекти впливу її на організм людини. Доведено, що бактеріостатична дія пов'язана з наявністю тимолу та його естеру, холеретична і холекінетична — цинарину, а спазмолітична і сечогінна — флавоноїдів та ефірної олії.
Водний настій та спиртову настойку квіткових кошичків у народній медицині Німеччини вживають при зовнішніх кровотечах із ран, болю у м'язах (міозиті), переломах кісток, вивихах суглобів, при різноманітних нервових захворюваннях й особливо при паралічі, судомах, а також при простудних недугах, артеріосклерозі, запаленні вен та захворюваннях органів травлення.
Арніка гірська — чудовий засіб для лікування хворих із нічним нетриманням сечі (енурезом): вживають настій квіток (20 г на 200 мл води) по 1 столовій ложці тричі на день. Відвар коренів (Ш г на 200 мл коди) рекомендують пити по 1 столовій ложці двічі на день.
Багато дослідників радять для лікування енурезу квітки- арніки (20 г) вживати в суміші з травою грициків (10 г) та льону (5 г). Настій 15 г суміші на 200 мл води пити по 1 столовій ложці 3—4 рази на день протягом 6—8 тиж.
При шлункових та кишкових спазмах, водянці вживають 20 крапель спиртового настою на цукрі або воді тричі на день (діють гіркота .ірніцин, ефірна олія, холін, дубильні речовини, органічні кислоти, алкалоїди, смоли) При метеоризмі, кишкових розладах корисний відвар суміші квіток арніки гірської (10 г), трави бобівника трилистого (20 г), ірави деревію (20 г) й трави гіркого полину (20 г). Беруть 2 столові ложки суміші на 1 склянку води, варять 5 хв і п'ють вранці й увечері по 100 мл.
При атеросклерозі та гіпертонічній хворобі рекомендують напар суміші квіток арніки гірської (5 г), трави деревію тисячолистого (25 г) та звіробою звичайного (20 г) 1 повну столову ложку суміші настоюють на 1 склянці холодної води 3 год, варять 5 хв, напарюють 15 хв і ііипивають відвар протягом дня
Нашими клінічними дослідженнями і в експерименті на тваринах Виявлена доволі активна холекінетична дія арніки гірської, особливо виражено вона впливає на жовчотворення. Це встановлено під час вивчення дії препаратів арніки гірської без домішок, а також у поєднанні з іншими холеретичними та холекінетичними препаратами рослинного походження. Препарати квіток арніки гірської стимулюють жовчотворення та синтез жовчних кислот (холатів) у печінці і в такий спосіб збільшують їх загальну кількість у жовчі (справжній холеретик). У зв'язку з цим значно підвищується холато-холестериновий коефіцієнт. Отже, зникає небезпека випадіння холестерину жовчі в осад із подальшим можливим каменеутворенням. Слід відзначити, що завдяки наявності у препаратах квіток арніки гірської цинарину при тривалому вживанні їх спостерігається значне зниження рівня холестерину ш крові.
Препаратами арніки гірської у поєднанні з іншими лікарськими рослинами ми лікували хворих на.хронічний холецистит, холангіт та хо-лангіогепатит: квітки арніки (10 г), квітки нагідок (20 г), бобівник трилистий (15 г), вербена лікарська (10 г). 2 столові ложки суміші заливали 300 мл окропу і настоювали 10—12 год у термосі; настій хворі вживали по 50 мл тричі на день перед їдою. Ця суміш виявилась активною при дискінезії жовчовивідних шляхів.
У хворих на гепатит, холецистит та холангіт під впливом суміші, провідним компонентом якої була арніка гірська, тамувався біль, зменшувалися відчуття напруження й тяжкості у правому підребер'ї, зникали диспепсичні явища. При тривалому лікуванні екстрактом приступи печінкової кольки у багатьох хворих припинялися, а коли й відновлювалися, 'то значно рідше, й перебіг їх був менш інтенсивним.
Цінною властивістю препаратів арніки гірської є й те, що після лікування ними зникають закрепи, зумовлені атонією товстої кишки. Адже арніка має значну кількість флавоноїдів (астрагалін та ізокверцит-рин). Готувати ліки з квіток арніки гірської радимо таким чином.
1  чайну ложку квіток арніки настояти 2 год в 1 —1,5 склянки окропу в закритому посуді, потім процідити. Вживати по 1 столовій ложці тричі на день перед їдою. При атеросклерозі цей засіб збуджує серцеву діяльність.
2  чайні ложки сухих коренів арніки відварити в 400 мл води у закритому посуді, настояти 1 год, процідити. Вживати по 1 столовій ложці двічі на день перед їдою. Допомагає при серцевих ангіоспазмах, атеросклеротичному кардіосклерозі, міокардиті.