Однорічна трав'яниста духмяна рослина з родини зонтичних, ЗО 100 см заввишки Листки дво-трипірчасті, підняті, квітки білі або блідо-рожеві Плоди кулеподібні двосім'янки діаметром до 4 мм, дозріва ють у серині-вересні. Цвіте коріандр протягом червня-липня Його куль тивують як ефіроолійну рослину Дикоростучий коріандр зустрічається в Криму, на Кавказі, в Середній Азії
Для лікування використовують насіння коріандру Воно містить 1,2 % ефірної олії, до складу якої входять ліналол, пінен, лимонен, терпінен, мірцен, феландрен, сліди гераніолу, борнеолу, децилового альдегіду, невелика кількість естерів ліналолу. Крім того, в насінні наявні жирна олія, азотисті сполуки, дубильні речовини, органічні кислоти, мінеральні солі, в яких багато хлориду та фосфату кальцію, смолисті сполуки, холін, флавони.
Насіння коріандру застосовують у вигляді водного настою або спиртової настойки. Ці препарати посилюють секрецію травних залоз, мають жовчогінні, протигеморойні, знеболюючі та антисептичні властивості, а також стимулюють регенерацію пошкоджених тканин, тому в народній медицині ними лікують рани. Такі ж властивості має ефірна олія рослини.
Насіння коріандру як лікарський засіб визнано офіційною медициною багатьох країн світу. У вітчизняній народній медицині його застосовують як жовчогінний Засіб при захворюваннях печінки і жовчного міхура, метеоризмі та як відхаркувальний при захворюваннях легень.
Три чайні ложки насіння настоюють 15 хв у 1 склянці окропу в закритому посуді. Вживають ПО 2 столові ложки тричі на день за півгодини до їди при хронічному гломерулонефриті з азотемією.
Лікуючи хронічний холецистит, особливо калькульозний у період загострень, вживають водний настій такої суміші: кори крушини та листків м'яти перцевої — по 20 г, плодів коріандру й трави чистотілу -^ по 15 г, трави звіробою — ЗО г, листків рути запашної—10 г. Одну столову лежку цієї суміші заливають 200 мл окропу. П'ють тричі на день по 50 мл за 15—20 хв до їди.
Комментариев нет:
Отправить комментарий