суббота, 4 июня 2011 г.

Глід колючий (Crataegus oxyacantha L.)



Російська назва — боярышник колючий.


Кущова рослина або невелике дерево з родини розових, з колючими червонувато-коричневими гілками. Колючки короткі (до 2 см завдовжки), гострі, міцні. Листки чергові, обернено-яйцеподібні, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу світлі, з восковим нальотом, лопаті їх надріза но-пилчасті. Суцвіття щиткоподібні, з 3—5 гілочок, що містять по 10 18 квіток. Плід криваво-червоний, ягодоподібний, з борошнистим м'яку шем, діаметром 8—10 мм, з 3—4 кісточками.
Цвіте у травні — липні, плодоносить у серпні.

Для виготовлення ліків використовують квітки і достиглі плоди глоду без плодоніжок. Слід зауважити, що існує 39 різних видів глоду, але найкраще вивчений глід колючий, або звичайний.
Квітки збирають на початку цвітіння, у травні-червні, зриваючи цілі суцвіття, коли частина їх ще не розкрилась. Сушать квітки у затінку. Плоди збирають у вересні-жовтні, тобто у період їх повного достигай ня.
У квітках містяться флавонові глікозиди кверцетин і кверцитрин, ефірна олія (до 0,75 %, органічні і ненасичені жирні кислоти (урсолова, олеїнова, кофейна, хлорогенова), аскорбінова кислота і ретинол, сапоніни, кратегусова кислота, солі магнію та алюмінію, натрій, калій, кальцій, хлориди, карбонати, сульфати, дубильні речовини.
Препарати глоду колючого застосовують у народній медицині ще з давнини. Плоди і квітки використовують у багатьох країнах як перевірений досвідом народної медицини засіб при серцевих захворюваннях, безсонні, запамороченні, ядусі Хоч препарати глоду мають кардіотонічну дію, вони не належать зі своїми фармакологічними властивостями ні до групи дигіталісних (представником якої є наперстянка), ні до групи дшіталоїдів (пред ставник — конвалія). Результатами дослідів на ізольованому серці гвінейських свинок підтверджено, що глід посилює кровообіг у вінцевих судинах і таким чином посилює транспорт діючих чинників до серцевого м'яза. Доведено, що крім виразної спазмолітичної дії препарати глоду у малих дозах мають позитивну інотропну та хронотропну дію, зате великі дози можуть викликати зворотний вплив. Відмічено, що введення карденолідів і препаратів глоду викликає потенціюючу позитивну інотропну дію, тобто виникає додаткове наповнення вінцевих судин (С. Я Соколов, 1. П. Замотаєв, 1985). Після парентерального введення їх активізується кровообіг у м'язах і послаблюється — в шкірі, і таким чином зменшується тиск у периферичних артеріях.
У дослідах на собаках доведено, що під впливом препаратів глоду приплив крові через вінцеві судини збільшується майже на 80 % при одночасному сповільненні пульсу. Слід зауважити, що спазмолітична дія цих препаратів на віндеві судини зумовлена наявністю у рослині флавоноїдних сполук, чим ця дія відрізняється від ефекту, наприклад, атропіну.
В експерименті на ізольованому штучно спазмованому відрізку кишки виявлено протиспазматичний вплив флавоноїдів на м'язовий шар.
У разі застосування препаратів глоду значно знижується підвищений артеріальний тиск, що в свою чергу запобігає набряку легень (штучно викликаний введенням адреналіну набряк легень у щурів швидко зникав під впливом цих препаратів). Введення екстракту глоду у сонну артерію піддослідної тварини значно посилювало кровообіг у судинах головного мозку. При цьому встановлено лише незначне зниження артеріального тиску, водночас після тривалого введення екстракту наявні в ньому флавоноїди обумовлювали зменшення ламкості капілярних судин та збільшення діурезу. У дослідах на мишах доведено, що галенові препарати глоду мають заспокійливі властивості та наближаються по своїй силі до препаратів валеріани. Найефективніші спиртові екстракти із свіжої сировини, тоді як водні малоефективні.
С.Я.Соколов, І. П. Замотаєв (1985) стверджують, що в процесі всебічних досліджень дії препаратів глоду в клінічних умовах встановлені їх гіпотензивна дія, тонізуючий вплив на серцевий м'яз, збільшення частоти серцевих скорочень та хвилинного об'єму серця, зменшення щільності стінки кровоносних судин, нормалізація стану збудженої нервової системи. При внутрішньому введенні цих препаратів відмічений позитивний вплив на діяльність нирок, особливо на їх гемодинаміку, внаслідок чого підсилювалась клубочкова фільтрація. Клінічними дослідами доведено, що діючі речовини глоду не шкідливі і не мають побічної дії на організм людини.

Препарати глоду досить глибоко вивчені на кафедрі фармакології Харківського медичного інституту професором М.. С. Харченком (1971) На цій кафедрі фітохімік А. О. Михайлов виготовив з листків глоду препарат кратегід. В експерименті і клініці кратегід на тривалий час знижує  артеріальний тиск,  має добрі седативні і протиаритмічні власти вості.
Професор Д. М. Російський (1944) вважав, що препарати з квіток та плодів глоду добре діють при функціональних захворюваннях серця, хворобах щитовидної залози, що супроводяться тахікардією, і при послабленій дії серцевого м'яза після перенесених захворювань Екстракт плодів глоду має стимулюючий вплив на стомлене серце, сповільнює серцебиття, знімає біль і відчуття тяжкості в ділянці серця, поліпшує загальне самопочуття. Настойку квіток глоду можна застосовувати і як профілактичний засіб для зміцнення серцевого м'яза. Клінічні дослідження свідчать про те, що препарати глоду досить часто діють краще, ніж препарати брому та .наперстянки. Рідкий спиртовий екстракт плодів глоду під час Великої Вітчизняної війни був введений у практику для лікування серцевих захворювань (Е. Ю. Шасе, 1952).
У народній медицині глід вживають при функціональних розладах серцевої діяльності (при сильному нервовому збудженні, запамороченні голови), при серцевій кволості після видужання від виснажливих хвороб, ангіоневрозах клімактеричного періоду (приливи крові до голови), в початковій стадії гіпертонічної хвороби, при безсонні у хворих з порушенням серцевої діяльності і при гіпертиреозі з тахікардією. При атеросклерозі препарати глоду знижують рівень холестерину в крові.
Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток і настоюють 10 хв. П'ють по 1 склянці тричі на день. Настойку готують так: ЗО г свіжих квіток чи стиглих плодів настоюють на 0,25 л спирту чи міцної горілки (1:2) протягом 14 днів, відціджують і вживають по 40 крапель тричі на день на ложці води (так само вживають витиснутий із свіжих квіток сік, консервований 90 % спиртом у співвідношенні 4:1). Людям дратливим, нервовим, особливо при істеричних припадках, в клімактеричний період (у жінок), готують чай із суміші трави кропиви собачої, маренки запашної — по 2 г, листків ожини — 2,5 г, трави сухоцвіту болотяного— 1,5 г, квіток глоду— 1 г. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку з верхом цієї суміші, настоюють 10 хв. П'ють по 3 склянки на день.
При гіпертонічній хворобі 1 столову ложку суміші квіток та плодів глоду, трави хвоща польового, омели білої, зубців часнику (по 3 г), квіток арніки гірської (1 г) і трави деревію звичайного (4 г) настоюють у 1 склянці окропу і п'ють по 50 мл 4 рази на день (В. В. Кархут, 1974).
М.А. Носаль (1958) рекомендує вживати настойку квіток та листків глоду на 70% спирті— 1:10 (по 20—60 крапель у чарці води щичі на день) чи їх водний настій як тонізуючий, спазмолітичний і заспокійливий засіб. Таке лікування можна проводити тривалий час при безсонні, пов'язаному з нервовим збудженням, оскільки воно забезпечує спокійний, глибокий і тривалий сон, не зумовлюючи після пробудження стану психічного пригнічення.
Плоди глоду широко використовують у їжу. З м'якоті готують пастилу (найкраще в суміші з плодами інших рослин, особливо обліпихи). Підсмажені і змелені плоди глоду є добрим замінником кави. Треба тільки остерігатися вживання їх у великій кількості, що може призвести до порушення серцевої діяльності.
Дуже смачний і корисний напій із суміші плодів шипшини і глоду. Останній має антисклеротичні, гіпотензивні властивості, знімає відчуття болю і тяжкості в серці, зміцнює серцевий м'яз, заспокоює нервову систему. При стенокардії, серцевій недостатності глід є надійним допоміжним засобом. Крім того, він має жарознижуючі властивості. Пити напій з глоду можна без дозування, як чай. В народній медицині рекомендують 100 г очищених від насіння свіжих плодів залити ввечері 2 склянками холодної води, вранці у цій же воді плоди підігріти, процідити, випити відвар. Якщо це робити протягом усього місяця, поки можна використовувати свіжий глід, то користь буде величезна, особливо при незапуще-них формах гіпертонічної хвороби і неврозі серця.
Напій з глоду з квасом. 4 столові ложки пюре з плодів глоду, 4 столові ложки концентрату квасу промислового виробництва, 4 чайні ложки меду, 4 склянки холодної перевареної води. Всі компоненти змішати і подавати з кубиками льоду.
Джем із глоду з яблуками. 1 кг плодів глоду, 1 кг яблук, 500 г цукру, 1 л води. Із підсмажених на слабкому вогні і протертих крізь сито плодів глоду готують пюре, з'єднують з пюре з очищених яблук, додають цукор, перемішують і варять на слабкому вогні до виготовлення джему необхідної густини.
Джем із плодів глоду та обліпихи, 1 кг плодів глоду, 1 кг плодів обліпихи, до 1 кг цукру, до 1 л води. Із протертих крізь сито тушкованих на слабкому вогні плодів глоду готують пюре, яке змішують з віджатим через лляне полотно соком обліпихи, додають цукор, перемішують і варять на слабкому вогні до виготовлення джему необхідної густини.

Комментариев нет:

Отправить комментарий