пятница, 10 июня 2011 г.

Дрік красильний (Genista tinctoria L.)

Російська назва — дрок красильный.


Напівкущова з бородавчасто-ребристим стеблом рослина із родини бобових. Росте в сухих лісах, між чагарниками та на луках. Трапляється на території України, в південній смузі колишнього СРСР, Західному Сибіру. Листки ланцетовидні, біля основи клиновидно звужені, з маленькими шилоподібними прилистками. Квітки золотаво-жовті, зібрані в густі довгі китиці. Приквітки довші за чашечку, чашечка дво-чуба, плід — чорний лінійний, трохи зігнутий біб.
Для виготовлення ліків використовують траву. Збирають наземну частину під час цвітіння й сушать на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні.

Дрік вивчено недостатньо. Відомо лише, що він містить ефірну олію, алкалоїди цитизин, спартеїн, а квітки —два пігменти —лютеолін і геністеїн, які дають жовте забарвлення.
Дрік у науковій медицині не застосовується, хоч експериментально й клінічно доведено сечогінні, жовчогінні, послаблювальні та болетамувальні властивості препаратів із нього. Виявлена також кровоспинна дія рослини при стійких і тривалих маткових кровотечах.
У народній медицині настоєм або відваром дроку лікують запальні хвороби печінки, обтураційну жовтяницю, водянку, вживають як по-слаблювальний засіб, од золотухи та запальних процесів нирок, набряків серцевого походження. Чай із зелених гілочок дроку за дією нагадує тиреоїдин — гормональний препарат щитовидної залози. Ці ліки, як.повідомляє С Е. Землинський (1958), випробувано в клініці при лікуванні мікседеми. Водночас було помічено й сильну судинозвужувальну дію дроку. Лікувальний вплив цієї рослини тривалий, вона не дає шкідливих побічних явищ, коли не перевищувати дозу (дія флавоновою глікозиду лютеоліну).
Як сечогінний засіб за нефритів і набряків серцевого походження дрік сприяє посиленому виділенню хлоридів. Ліки з дроку при нирковій недостатності, яка супроводжується набряками, вживають із перервою через день.
При артеріальній гіпотензії, гіпотиреозі лікування індивідуалізують. Зміцнювальна та заспокійлива властивості рослини виявляються при лікуванні знесилених, виснажених, схудлих хворих. При запаленні нирок 1 повну столову ложку суміші (порівну) трави дроку, трави вероніки, трави споришу звичайного, трави приворотня та бруньок берези білої заливають 1 склянкою окропу. Випивають 2—3 склянки на день. Або 1 столову ложку суміші трави дроку (20 г), льняного насіння (20 г). і шишкоягід ялівцю (5 г) настоюють протягом 6 год у 1 склянці води, варять 15 хв і випивають 1—2 склянки в день при підгострому нефриті.
Для хворих із подагрою, артритом, ревматизмом беруть 1 столову ложку суміші (порівну) трави дроку, бруньок берези, листків кропиви дводомної і трави фіалки триколірної на 1 склянку окропу, настоюють 10 хв і п'ють по 2 склянки щодня
Для лікування хронічного гепатохолециститу беруть 15 г трави дроку, 20 г кореня або квіток арніки, 15 г квіток нагідок та 10 г кори крушини ламкої. ЗО г цієї суміші запарюють у 0,5 л окропу й настоюють в термосі 6—8 год, вживають по 50 мл через кожні 3 год.
При сольовому діатезі, особливо уратурії, готують відвар із 10 г трави дроку у 200 мл води, вживають по 1 столовій ложці тричі на день.
Жовчогінні властивості має такий збір: трави дроку— 15 г, трави материнки лікарської — 15 г, трави льону—10 г, кори крушини — 5 г. 2 столові ложки цієї суміші заливають 3 склянками окропу, настоюють 2 год, проціджують і п'ють теплим по півсклянки 3—4 рази на день при хронічному холециститі.

Комментариев нет:

Отправить комментарий