Деревій звичайний (Achillea millefolium L.)

Російська назва — тысячелистник обыкновенный.
Цю рослину здавна використовували як лікувальний засіб у народній медицині. Офіційна медицина рекомендує вживати лише квітки деревію як тонізуючий та стимулюючий засіб, і то лише в обмеженій кількості. Спектр застосування препаратів деревію значно розширився у наші дні.

Нині в медичній практиці використовують деревій у вигляді настою й рідкого екстракту. Крім того, трава входить до складу шлункових апетитних чаїв та мікстур.
Деревій — багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих. Стебло прямостояче, високе (20—50 см), вкрите листям, закінчується густим суцвіттям — щитком. Квітки білі, рожево-білі або червонуваті. Цвіте в травні — жовтні. Росте на полях, луках, лісових галявинах, поблизу узлісь, на схилах, біля чагарників та шляхів. Поширений у лісовій, степовій зонах європейської частини колишнього СРСР, на Кавказі, в багатьох районах Західного та Східного Сибіру, Далекого Сходу, Середньої Азії.


Під час цвітіння рослина містить ефірні олії, до яких входять складні ефіри, азулени, туйон, камфора, каріофілен, мурашина та ізовалеріанова кислоти. В траві деревію виявлені Також смоли, гіркоти, вітаміни, дубильні та деякі інші речовини. Рослина мас фітонциди. , Препарати деревію мають загальнозміцнювальпі, протизапальні, антиспастичні, в'яжучі та слабкі місцевоанестезуючі властивості. їх вживають всередину при маткових, легеневих, шлунково-кишкових, носових, ниркових та зовнішніх кровотечах, для лікування ран, нориці., трофічних виразок, хронічного фурункульозу, захворювань шкіри.

Травою й квітками деревію успішно лікують гастрит, виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки, ентероколіт, виразковий неспецифічний коліт, тамують спазматичний біль в шлунку та кишках, їх застосовують при зниженні апетиту. Препарати деревію нормалізують і активізують обмін речовин, тому їх додають до лікарських зборів від гіпертонічної хвороби, атеросклерозу та ожиріння. Хоча трава деревію збільшує кількість тромбоцитів у крові, небезпеки тромбозу не виникає. Кровоспинна дія пов'язана в основному з активацією тромбоцитів та скороченням періоду кровотеч.
Нами в дослідах на тваринах доведено, що 0,5 % настій деревію звичайного при внутрішньовенному та ентеральному введенні в дозі 0,1 г/кг прискорює зсідання крові на 60 %, що перевищує силу дії кальцію хлориду в концентраціях 1:200, 1:500. Але сік рослини в концентрації 5:100 пришвидшує процес зсідання крові на 60—80%.
Протизапальні властивості деревію звичайного пов'язують з дією ефірної олії, до якої входить хамазулен — активний протизапальний засіб. Не виключено, що ця властивість залежить від наявності в рослині танінів. Траву як протиалергічний засіб успішно застосовують при діатезах, екземі, кропивниці, бронхіальній астмі тощо.
У народній медицині деревій найбільше відомий як кровоспинний та ранозагоювальний засіб, рекомендують лікувати ним хвороби нирок, печінки, подагру, ревматизм, туберкульоз лімфатичних залоз та вживати його як протиглисний засіб, при болючих менструаціях, анемії та туберкульозі легень. Препарати цієї рослини поліпшують кровопостачання в разі захворювання органів травлення і сприятливо впливають на весь організм, нормалізують секреторно-моторні процеси, а також мають по-слаблювальну дію, що пов'язано з їх протиспазматичним впливом на гладеньку м'язову тканину шлунка та кишок завдяки вмістові ахілеїну (він гіркий на смак і збуджує виділення травних соків, а отже, поліпшує травлення).
Відомо, що азулени деревію звичайного поряд із бактеріостатичним впливом виявляють ще й цитотоксичний. Доведено в дослідах на мишах з прищепленою пухлиною Ерліха гальмівну дію азуленів на культури клітинних тканин новоутворень. З експерименту не видно, однак, що азулени діють так само й на новоутворення у людей, а тому застосування цих речовин із метою лікування злоякісних пухлин ще потребує глибокого та всебічного вивчення.
Добрі наслідки одержано під час лікування деревієм звичайним варикозного розширення вен стравоходу та запальних процесів у шлунку й кишках. Сприятлива дія рослини спостерігається при спазмах гладеньких м'язів сечовивідних шляхів і товстої кишки в разі хронічного закрепу, кишкових кольок.
Настої та відвари деревію призначають при поганому апетиті, гіп-ацидному гастриті, недостатньому засвоєнні білкових продуктів, метеоризмі. Біологічно активні сполуки деревію нейтралізують шкідливі продукти обміну речовин в організмі, запобігають осіданню мінеральних утворень і сечових каменів у нирках шляхом врівноважування вмісту колоїдів та кристалоїдів у сечі та завдяки депуративному ефекту (при захворюваннях шкіри — екземах, лишаях). Оскільки деревій діє протизапально, то препарати з нього використовують не тільки для внутрішнього вживання, а й зовнішньо (компреси, примочки, ванни).
Трава деревію рідко застосовується з лікувальною метою самостійно. Найчастіше її використовують у різних сумішах, особливо в чаях. Тривале вживання у великих дозах цього настою може призвести до запаморочення або висипів на шкірі. Як кровоспинний та протизапальний засіб готують суміш деревію і порошку листків кропиви (0,15 г). Від гіпацидного гастриту доцільно пити чай, приготовлений із такого збору: деревію звичайного, звіробою звичайного, золототисячника звичайного, рутки лікарської, трави й кореня цикорію звичайного та листків подорожника звичайного — по 20 г. Дві столові ложки подрібненої суміші варити 10 хв у 2 склянках води, після чого ЗО хв настоювати. Вживати по півсклянки тричі на день за ЗО хв до їди протягом 1—2 міс. Таке лікування дає добрі наслідки: зникають біль та диспепсичні розлади, поліпшується апетит, нормалізується кислотність шлункового соку.
При хронічних колітах, що супроводжуються поносами, рекомендують вживати чай із такого збору: деревію звичайного — ЗО г, плодів шипшини — 50 г, трави звіробою — 3.0 г, дубової кори — 20 г. 1 столову ложку цієї суміші заливають 200 мл гарячої води (окропу), кип'ятять 15 хв, проціджують, додають меду або цукру за смаком і п'ють по 50 мл 3—4 рази на день. Від метеоризму (здуття кишечника) поєднують із насінням кмину, кропу та коренем валеріани.
При нефрологічних та урологічних захворюваннях із гематурією (гострий і хронічний цистит, уретрит, гломерулонефрит, пієлонефрит, туберкульоз нирок тощо) вживають відвар або настій деревію звичайного, частіше в суміші з іншими лікарськими рослинами. Наприклад, вживають чай із суміші трави деревію й листків мучниці — по 40 г, березових бруньок і кореня лепехи — по 20 г. 1 столову ложку суміші заливають 1 склянкою окропу й кип'ятять 5—7 хв, настоюють 30—40 хв, потім проціджують. Такий чай вживають протягом дня за 3—4 прийоми.
Під час маткових кровотеч на грунті фіброміоми, запальних процесів траву деревію вживають у суміші з листками кропиви (1:1). 1 столову ложку суміші заливають 1 склянкою окропу, настоюють 15 хв, проціджують, п'ють як чай по 1/3 склянки 2—3 рази на день. При носових кровотечах, кровохарканні, особливо при бронхоектатичній хворобі, цей же чай вживають у холодному вигляді.
Відвар або сік деревію звичайного застосовують місцево при носових кровотечах, невеличких порізах, саднах, подряпинах. Для припинення кровотеч з ерозованої шийки матки застосовують тампони, змочені стерильним настоєм або відваром деревію. При запаленні гемороїдальних вузлів та кровоточивому геморої накладають серветки, змочені в холодному відварі трави деревію.