Айву вирощують уже близью чотирьох тисяч років. У нашій країні це невисоке плодове дерево або високорослий чагарник культивується в Криму. Плоди айви бувають різної форми, досить великі, жовті, У них містяться фруктоза, глюкоза, сахароза, деякі кислоти, мікроелементи, зокрема залізо, калій, кальцій, мідь, фосфор; вітаміни В, Р, ефірна олія, фітонциди.
Пектини цього запашного фрукта поліпшують травлення й стан кишкової мікрофлори.країні це невисоке плодове дерево або високорослий чагарник культивується в Криму. Плоди айви бувають різної форми, досить великі, жовті, У них містяться фруктоза, глюкоза, сахароза, деякі кислоти, мікроелементи, зокрема залізо, калій, кальцій, мідь, фосфор; вітаміни В, Р, ефірна олія, фітонциди. Пектини цього запашного фрукта поліпшують травлення й стан кишкової мікрофлори.
Завдяки в’яжучим властивостям айву здавна застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки й жовчного міхура. При захворюваннях серцево-судинної системи айву широко використовують як сечогінний засіб. Айва відноситься до загальнозміцню- вальних, тонізуючих рослин. Вона містить урсолову кислоту, що чинить кардіотонічну дію, атакож має заспокійливі властивості, зміцнює капіляри, поліпшує роботу нирок.
Зі свіжої айви готовлять настойки, які застосовують при недокрів’ї, тому що в плодах містяться залізо й мідь, що стимулюють кровотворення.
Дуже широко з лікувальною метою використовують насіння айви. Висушене при температурі 40-50”С насіння, витягнуте зі зрілих плодів, використовують для приготування слизуватих відварів. Одержують слиз тільки з цілого насіння, щоб уникнути розчинення амігдалину, що міститься в ендоспермі насіння і є отрутним.
Для приготування слизу 10 г насіння айви заливають 1 склянкою теплої води, потім струшують. Отриманий слиз використовують при трахеїтах, бронхітах, гастроентеритах, спастичних кольках, при метеоризмі. Слиз із насіння айви - ефективний протизапальний і пом’якшувальний засіб, застосовуваний при опіках і подразненнях шкіри. У стоматології слиз застосовують при пародонтозі, гінгівітах, глоситі. Його також використовують як заспокійливий засіб при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки. Краще брати насінини кислої айви, які мають більш виражені в’яжучі властивості. У Закавказзі часто при гострих респіраторних захворюваннях уживають чай із насіння айви.
Завдяки в’яжучим властивостям айву здавна застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки й жовчного міхура. При захворюваннях серцево-судинної системи айву широко використовують як сечогінний засіб. Айва відноситься до загальнозміцню- вальних, тонізуючих рослин. Вона містить урсолову кислоту, що чинить кардіотонічну дію, атакож має заспокійливі властивості, зміцнює капіляри, поліпшує роботу нирок.
Зі свіжої айви готовлять настойки, які застосовують при недокрів’ї, тому що в плодах містяться залізо й мідь, що стимулюють кровотворення.
Дуже широко з лікувальною метою використовують насіння айви. Висушене при температурі 40-50”С насіння, витягнуте зі зрілих плодів, використовують для приготування слизуватих відварів. Одержують слиз тільки з цілого насіння, щоб уникнути розчинення амігдалину, що міститься в ендоспермі насіння і є отрутним.
Для приготування слизу 10 г насіння айви заливають 1 склянкою теплої води, потім струшують. Отриманий слиз використовують при трахеїтах, бронхітах, гастроентеритах, спастичних кольках, при метеоризмі. Слиз із насіння айви - ефективний протизапальний і пом’якшувальний засіб, застосовуваний при опіках і подразненнях шкіри. У стоматології слиз застосовують при пародонтозі, гінгівітах, глоситі. Його також використовують як заспокійливий засіб при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки. Краще брати насінини кислої айви, які мають більш виражені в’яжучі властивості. У Закавказзі часто при гострих респіраторних захворюваннях уживають чай із насіння айвu
Комментариев нет:
Отправить комментарий