Високе, іноді велетенське вічнозелене дерево з родини миртових і* ланцетовидними синювато-зеленими листками та з квітками в їхніх пазухах.
Росте на Чорноморському узбережжі Кавказу, на півдні України та в Молдові.
З лікувальною метою листки збирають в осінньо-зимовий період. Вони містять дубильні речовини, смолу, органічні кислоти, складні ефіри, фітонциди, ефірну олію та гірку речовину. До ефірної олії входять цинеол, пінен, миртенол, альдегіди — ізовалеріановий, капроновий і каприловий. Основний діючий чинник листків евкаліпта —ефірна олія.
Концентрований настій листків згубно впливає на цілий ряд патогенних мікробів: стрептококів, стафілококів, збудників черевного тифу, дизентерії та дифтерії. Завдяки такому широкому спектрові антисептичної дії препарати евкаліпта досить ефективні при гострому і калькульозному пієлонефриті, циститі. Особливо добре лікувати гнійні процеси органів сечостатевої системи промиванням через дренажні трубки ниркових мисок, порожнини Сечового міхура. Ефірна олія з листків евкаліпта, розчинена в соняшниковій олії (2:100 ), сприяє заживлению виразок та ерозій сечового міхура, застосовується в післяопераційний час (після видалення каменів), зменшує запалення та біль за наявності каменів у сечовому міхурі. -
Настій готують із 10 г листків, настоюючи їх протягом 2 год у 200 мл окропу в закритому посуді. Після охолодження настій вживають по 50 г тричі на день.
Комментариев нет:
Отправить комментарий