суббота, 11 июня 2011 г.

Золотушник звичайний (Solidago virgaurea L.)

Російська назва — золотая розга.


Багаторічна трав'яниста рослина із прямим, вгорі гілчастим стеблом заввишки 60~ 100 см. Листки почерговані, продовгувато-еліптичні, гострі, зубчасті. Квітки золотаво-жовті, зібрані в численні кошики з крайовими язичковими й серединними лійочками, утворюють на верхівці стебла видовжену вузьку волоть. Цвіте рослина з липня до вересня.
Росте на берегах річок, у лісах, на луках та у вибалках, серед чагарників, уздовж "залізничних насипів та шляхів. Поширений по всій території колишнього СРСР, за винятком пустель і напівпустель. Дуже часто зустрічається в Україні, переважно в лісових та лісостепових районах.


Для виготовлення ліків використовують траву золотушника, яку збирають з квітками під час цвітіння
Хімічний склад вивчений недостатньо. Відомо, що рослина містить алкалоїди, сапоніни, дубильні, слизисті та гіркі речовини, ефірну олію й інулін. Препарати золотушника дають як жовчогінний засіб при жовтяниці, захворюваннях жовчного міхура — холециститі та холелітіазі, застійних явищах у печінці, а також вживають при сечокислому діатезі, гострому і. хронічному пієлонефриті та хронічному нефриті, як сечогінний засіб — при порушенні обміну сечової кислоти, ревматизмі, подагрі.
Препаратам золотушника звичайного найпритаманніша сечогінна дія, що обумовлена наявністю флавонових та сапонінових сполук. В екс-

периментальних дослідах на білих мишах підтверджено збільшення діурезу на 200—400 %, до того ж алкогольні екстракти виявились значно активнішими, ніж водні витяжки. Встановлено також, що препарати золотушника, завдяки дубильним речовинам, справляють в'яжучу дію на слизові оболонки органів травної системи, впливають антибактеріально, протизапально і навіть антигеморагічно, оскільки запобігають надмірній ламкості кровоносних капілярів. Цьому сприяють фенолокислоти (псев-додубильні речовини з антибактеріальними та жовчогінними властивостями)
Золотушник звичайний широко застосовують у народній медицині різних країн. У давнину лікарі приписували цій рослині здатність розчиняти сечові камені. С. О. Томіліи особливо рекомендував використовувати цю .рослину самостійно та в суміші а іншими рослинами для лікування хвороб нирок і сечових шляхів.
У польській народній медицині настоєм цієї трави лікують жовчно-кам'яну хворобу, хронічні запальні захворювання нирок та сечового міхура, понос, гематурію, цингу, туберкульоз легень, виразки і рани, вживають як сечогінний засіб при водянці.
Німецька народна медицина цей настій використовує в першу чергу при різноманітних хронічних захворюваннях нирок: пієліті, ниркових каменях і піску, великому вмісті білка в сечі, як сечогінне при водянці, а також як засіб від ревматизму, подагри й бронхіальної астми.
Людям похилого віку із застійними явищами в нирках (набряки, нирковокам'яна хвороба),,а також при мимовільному сечовипусканні або затримці сечі призначають спиртову настойку листків золотушника по 20—ЗО крапель тричі на день.
Слід пам'ятати, що препарати золотушника звичайного протипоказані вагітним і хворим із гострим нефритом.
Зовні настойку коренів у вигляді примочок застосовують як ранозагоювальний засіб. Подрібненими у порошок листками засипають інфіковані рани, чим очищають їх від гнійного нальоту й пришвидшують гоєння. Відвар трави також використовують для промивань, примочок при лікуванні нагноєних ран та переломів кісток, а для полоскань — при ангіні, захворюваннях ротової порожнини, для зміцнення розрихлених ясен та проти неприємного запаху з рота.
Із золотушника готують чай. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку золотушника й настоюють 10 хв. П'ють по 1 склянці вранці й увечері, ковтками. Напар менш міцної концентрації дають хворим із бронхітом, хрипотою, простудою, з кишковою кровотечею, запальними процесами у кишках, ранами, виразками, гематурією, цингою, туберкульозом легень.
В разі розладу сечовиділення беруть 1 столову ложку суміші трави золотушника звичайного, трави кропиви дводомної, трави деревію тися-чолцстого, кореня вовчуга колючого, плодів фенхелю (по 10 г) і березових бруньок (5 г), настоюють 6 год у 1 склянці води, потім варять 15 хв. Випивають за кілька разів протягом дня. Можна взяти 2 столові ложки суміші (порівну) трави золотушника звичайного, квіток бузини чорної, трави звіробою звичайного, трави фіалки триколірної й кореня живокосту на 2 склянки води, варити 15 хв і вживати протягом дня.

Комментариев нет:

Отправить комментарий