Вся рослина має приємний лимонний аромат, за який її ще називають м'ятою лимонною.
Під час інтенсивного квітування аромат послаблю- ється, а в кінці може навіть і бути не зовсім приємним. Тому пагони збирають на початку квітування, зрізуючи їх на висоті близько 30 см над рівнем грунту. Після такого способу збирання сировини на пагонах пробуджуються бруньки, і через 20-25 днів можна отримати другий урожай, а якщо осінь тепла і волога, то і третій. У молодих рослин кущі інтенсивніше розростаються, якщо другий і третій раз пагони не зрізувати.
Із сировини добувають ефірну олію. Пагони збирають до квітування, бо її вміст у рослині тоді найбільший.
Екстракти меліси лікарської мають заспокійливу дію, особливо для людей похилого віку. Тому препарати застосовують при загальному нервовому напруженні, судинно-вегетативній дистонії, безсонні, порушеннях ритму серця, змінах тиску крові, спричинених стресовими ситуаціями, вегетативному неврозі, порушеннях травлення, гастриті та коліті, спричинених нервовим перевантаженням. Тонізуюче вони діють на мозок, серце, органи травлення, матку.
Траву меліси рідко застосовують саму, частіше у зборах з м'ятою, ромашкою, глодом, валеріаною, лавандою (це підсилює дію компонентів), як внутрішньо, так і зовнішньо - для ванн, компресів та в косметиці.
Внутрішньо: настій листя (3 чайні ложки на 200 мл окропу, настоювати 15 хвилин) пити теплим, з медом, ковтками перед сном при безсонні; відвар суміші меліси, квіток глоду, листя горіха волоського, листя омели білої у рівних кількостях (2 столові ложки суміші залити 600 мл окропу, варити 3-5 хвилин, настояти 15-20 хвилин) приймати по склянці двічі на день при гіпертонії.
Зовнішньо: відвар суміші меліси з ромашкою лікарською та м'ятою перцевою (по 75 г кожної на 3 л води, кип'ятити 5 хвилин) використовують для ванн при вегетативному неврозі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий